Кодеин Purple Drank Мытищи

Бро, с тобой наркоман комик, который готов рассказать тебе историю про то, как я купила закладки кодеина и моя подруга стала завидовать. Это просто рофл-история, которая покажет, насколько мой наркотический опыт бывает огонь.

В общем, сидим мы с подругой, правда, неспроста, в своём квартирнике, расслабляемся, так сказать. Ну, вы понимаете, наши приходные девочки не замыкаются на чае с печеньем, да? Говорим о темах, наблюдаем вайны наших друзей в инстаграмчике и вдруг она процеживает фразу: "А у меня на горшке завяжется героинчик, если так дальше пойдёт!"

Я, конечно, понимаю, что она просто так на мутных мыслях, но решила поддеть, так, для прикола. Говорю ей: "Ой, ну ты только попробуй героинчик завязывать! У меня тут уже закладки кодеина две недели лежат и не попадают в руки!"

И знаешь, что она мне отвечает? "Да, понимаю тебя. А мне только иксы достаются, которые всегда с побочками. Поменяемся?" Ну, тут я уже знаю, что она просто втыкается и от таких дел отмахиваюсь сразу же.

Возвращаюсь к своей истории. Ну, после таких фраз было понятно, что подруга капитально завидует моим закладкам кодеина. Весело посмотреть на то, как она пытается прикрыть своё завистливое лицо нашим рофл-разговором.

А вот я тем временем собираюсь на новую вечеринку в этот вечер. И что ты думаешь? Я решаю, что я буду чувствовать себя только в туалете, с этим зельем в наличии. И тут я вспоминаю, что моя новая приходная девочка только что оставила у меня на память новый кармашек кодеина. Смешно вспомнить, как я его прячу, как будто это что-то совсем не легальное. Но вот такие мы, наркоман комик и его закладки.

Прихожу на вечеринку, ставлю улыбку на лицо и начинаю осваивать танцпол. Как обычно, всё кипит! Люди, музыка, эйфория. И тут я чувствую, что нервы просто разрываются, и нужно принять одну закладку кодеина.

Как только я поднимаю руку к карману, ощущая радость от того, что имею такое прекрасное зелье, моя подруга подходит ко мне и шепчет: "Ну, где, заклинание произнесла?". Я, конечно, понимаю, что она просто шутит, но в голове образуется мысль, что мои закладки вызывают у неё неподдельную зависть.

Так что я и делаю. Смеясь, я достаю кусочек фольги, разворачиваю его перед глазами моей завистливой подруги и говорю: "Ну вот, заклинание произнесла! Пожелай мне удачи!".

Она, конечно, поржала и сказала, типа, будь осторожна с этими закладками. Но я знаю, что она хотела попробовать и быть на моём месте. Ведь завидовать - такое её любимое занятие.

В итоге, я отдыхаю на этой вечеринке до утра, втыкаясь в свои закладки кодеина и подшучивая над завидной подругой. Вот такая история, бро, где закладки, рофл и зависть - главные герои.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.